Українські захисники, які щодня стримують ворожу навалу в окопах, записали пряме відеозвернення до суспільства. Військові відкрито заявили, що колишній міністр оборони Михайло Федоров замість розв'язання критичних проблем армії та забезпечення бійців зброєю зосередився на створенні красивого медійного образу.
Дрони замість важкої артилерії: чому фронт залишився без великих калібрів
Головна претензія, яку висловлюють військові на передовій, полягає у критичному браку класичного важкого озброєння. За словами захисників, останнім часом у кулуарах активно просувалася ідея, що сучасну війну можна виграти виключно безпілотниками. Проте реальність на полі бою виявилася набагато жорсткішою.
Бійці наголошують, що на фронті катастрофічно не вистачає боєприпасів великого та середнього калібру. Без потужної артилерії українські підрозділи не мають змоги ефективно руйнувати міцні бетонні укріплення та оборонні споруди, які масово зводять російські окупанти. Перекрити цю потребу одними лише квадрокоптерами чи дронами-камікадзе, якими б сучасними вони не були, просто фізично неможливо. Водночас подання та запити від реальних бойових частин на отримання необхідного озброєння регулярно ігнорувалися або відхилялися.
Презентації замість реформ: провал у системі ТЦК та сумнівні тендери
Окремим болючим питанням для військових став стан мобілізаційної системи. Захисники констатують, що гучно анонсована реформа територіальних центрів комплектування (ТЦК) та інституту мобілізації загалом була фактично зірвана. Замість реальних змін, які б дозволили ефективно та справедливо поповнювати лави армії, суспільству пропонували нескінченні презентації, гучні звіти та красиві графіки, які не мали нічого спільного з дійсністю.
Ба більше, бійці звертають увагу на непрозорість внутрішніх процесів у міністерстві. Замість того щоб спрямувати всі ресурси на життєво необхідне забезпечення фронтових підрозділів, кошти витрачалися на сумнівні закупівлі та внутрішні тендери. У результаті звичайні солдати на "нулі" так і не побачили того спорядження та техніки, від яких напряму залежить успіх бойових операцій.
Не бюрократична помилка, а людські життя: запит на відповідальність
Військові підкреслюють, що в умовах повномасштабної війни прорахунки керівництва не можна списувати на звичайну бюрократичну тяганину чи помилки адаптації. Кожне несвоєчасно ухвалене рішення, кожен незакуплений снаряд чи зірвана поставка автоматично перетворюються на нові втрати серед особового складу та втрачені території.
Захисники переконані, що колишнє керівництво оборонного блоку має понести реальну, невідворотну відповідальність за свої дії та бездіяльність. Адже ціною красивих картинок та політичного піару стали життя українських воїнів, які до останнього подиху тримали оборону країни. Суспільство та армія мають право знати правду про те, як витрачалися державні ресурси, та отримати гарантії, що подібні помилки більше ніколи не повторяться в майбутньому.
