А ви замислювалися, чому за вечерею у великій компанії або пишним застіллям серед родичів нам завжди хочеться з’їсти побільше? Дослідники дали наукову відповідь цієї загадки і проаналізували, від чого залежить апетит людини
Вчені встановили, що в деяких випадках кількість спожитої їжі залежить від соціальних сигналів, які ми, свідомо чи ні, отримуємо від людей, що сидять поруч. Дослідження показують, що людина з’їдає більше в компанії, ніж на самоті.
Як саме друзі впливають на наш вибір страв і кількість їжі, що поглинається, читайте в матеріалі Clutch.ua.
Феномен «соціальне спрощення»
Вперше на цю проблему звернув увагу фахівець з психології здоров’я Джон де Кастро, який в 1980-х роках провів ряд експериментів про вплив оточення на наші харчові звички. До 1994 року де Кастро зібрав щоденники понад 500 учасників експерименту, в яких вони записували, що вони їли, а також де і в якій компанії.
Вчений з подивом з’ясував, що люди в цілому з’їдали більше, коли робили це з кимось ще. Експерименти інших дослідників також виявили, що люди з’їдали на 40% більше морозива і на 10% більше макаронів і яловичини, коли обідали в компанії. Джон де Кастро назвав цей феномен «соціальним спрощенням» і зазначив, що на даний момент це «найважливіший і найпоширеніший фактор, який впливає на нашу харчову поведінку».
Що змушує збільшувати порцію?
Але що саме змушує нас збільшити порцію з’їденого? Голод, настрій або відволікання на розмову з компаньйоном? Де Кастро і інші дослідники відкинули всі ці пояснення. Єдина причина полягає в тому, що коли ми їмо в компанії, наша трапеза триває довше, і саме в цей додатковий час ми і з’їдаємо зайве.
Коли ми обідаємо з кимось разом, ми і замовляємо більше. Такий висновок дозволили зробити спостереження в одному італійському ресторані. Чим більшою була компанія, тим більше пасти і десертів замовляв кожен з її членів. Компанія, здається, сама по собі підвищує наш апетит і рішення поглинути більше їжі виникає, очевидно, ще до того, як ви зробите замовлення.
«Гіпотеза застілля»
Ці спостереження наштовхнули дієтолога Пітера Германа на створення «гіпотези застілля». Ми ставимося менш суворо до обмеження своєї порції, коли їмо в компанії. Більш того, коли харчування пройшло в спілкуванні з друзями, ми менше відчуваємо провину за те, що переїли. Ми відчуваємо задоволення від трапези в компанії, навіть коли наш супутник нереальний.
В одному японському дослідженні учасникам запропонували з’їсти попкорн сидячи або перед дзеркалом, або перед стіною з картиною. Виявилося, що ті, хто поглинав страву перед своїм відображенням, отримали від неї більше задоволення. Ви помічали, скільки дзеркал зазвичай розвішують в ресторанах?
Природно, ми не завжди схильні до впливу компанії, бувають випадки, коли з друзями апетит стає менше. Порив проковтнути побільше стримують норми етикету. В такому випадку ми або користуємося прийнятими правилами, або спостерігаємо за нашим компаньйоном і копіюємо його поведінку. Психологи називають цей феномен «соціальної імітацією».
