Політик та громадський діяч Микола Томенко відверто й без купюр розкритикував нинішні пріоритети фінансування в державі. Приводом для гучної заяви стало чергове рішення Верховної Ради підняти виплати тиловим силовикам, тоді як обіцяні доплати для військових на передовій досі залишаються на папері. Томенко переконливо доводить: цинізм «бюджетних мільйонерів» під час воєнного стану переходить усі межі.

Гроші для тилу, обіцянки для фронту: Микола Томенко жорстко розкритикував «Країну мрії» для силовиків і чиновників

Обіцяли всім, а отримали обрані

Микола Томенко розпочав свою посаду зі згадки про передвиборчі гасла семирічної давнини. За його словами, хоч би що закидали критики, але для певної категорії громадян омріяна «Країна мрії» вже офіційно настала. Щоправда, до цієї категорії потрапили переважно прокурори, судді, топменеджери держкомпаній та народні обранці.

Політик перелічив захмарні блага, які стали реальністю для верхівки під час найважчої війни: мільйонні місячні зарплати керівників держпідприємств, величезні гонорари урядовців за кілька лекцій, потроєні депутатські виплати у Верховній Раді та збережені гігантські пенсії для суддівського корпусу. Навіть у Київраді знайшлися два мільярди на депутатські фонди, які Томенко прямо називає бюджетом для «гречкосійства».

Останньою краплею, яка обурила громадського діяча, стало свіже рішення парламенту підняти мінімальну ставку в силовикам до 33 тисяч гривень, і це ще без урахування доплат за звання чи вислугу років. При цьому керівники силового відомства часто заявляють, що їхні підлеглі «ненавчені воювати», бо в тилу робота нібито складніша.

Томенко звертає увагу на абсурдність ситуації: 261 нардеп слухняно проголосував за ці виплати, тоді як реальних грошей на обіцяне Президентом підвищення для військових у тилу (до 30 тисяч) та піхотинців на «нулі» (до 300 тисяч) у бюджеті досі не знайшли. Політик підкреслює, що навіть за найкращого сценарію боєць у тиловій частині отримуватиме менше, ніж патрульний у глибокому тилу.

Про незламну відповідальність та цинізм еліти

Найбільше Миколу Томенка обурює реакція самих «бюджетних мільйонерів» на будь-які зауваження суспільства щодо неадекватності їхніх статків під час війни. Замість скромності люди у владних кабінетах починають повчати українців.

«На будь-які закиди про неадекватність воєнному стану розміру їхніх зарплат і премій, ці бюджетні мільйонери, а особливо резиденти і подвійні громадяни у владі, гнівно відповідають, що на них покладена "незламна і потужна" відповідальність за долю України. Тобто у вчителів, які отримують в середньому 12-15 000 гривень на місяць, відповідальності немає, у викладачів університетів, які отримують 17-20 000 гривень — теж, як і у медиків, будівельників, інженерів...», — обурюється громадський діяч.

Пророцтво Довженка, яке знову ожило

Підсумовуючи нинішній стан справ у державі, Микола Томенко провів історичну паралель із подіями Другої світової війни, процитувавши класика українського кіно та літератури Олександра Довженка. Слова видатного режисера сьогодні звучать лякаюче актуально для нашого суспільства.

«Прокурорів у нас вистачить на всіх. Не вистачить учителів, бо загинуть в армії, не вистачить техніків, трактористів, інженерів, агрономів, — вони теж поляжуть у війні, а прокурорів і следчих вистачить. Вони цілі і здорові як ведмеді…», — навів цитату Томенко, додавши від себе короткий, але місткий коментар: — «І ненавчені воювати, — так і хочеться від себе додати!».