Вибори в Молдові остаточно заплутали всі попередні політичні розклади. Стало непросто розібратися, хто в цій країні представляє проєвропейські або проросійські сили. Зараз основна боротьба точитиметься між політиками, яких вирізнятиме лише ступінь проросійськості. Про це пише у своєму блозі політичний експерт Володимир Цибулько.

«При цьому начебто проєвропейська Санду несподівано зайняла саме позицію опори російської політики в регіоні. Олександр Стояногло, який досі позиціонувався як відверто проросійський кандидат, виглядає на її фоні цілком поміркованим варіантом. Так, він аж ніяк не взірець проєвропейського політика. Парадокс, але перевага полягає в тому, що він, по суті, Росії нічого не винен. Особливістю будь яких виборів є системне запихання кандидатів у певні шори стереотипів. Але Україні доведеться за будь-яких наслідків виборів мати справу з переможцем», – зазначає Цибулько.

На думку експерта, головна проблема Молдови на сьогодні полягає в тому, що Мая Санду таки не витримала тиску з боку Росії та погодилась на співпрацю. Відомо, що в чинної президентки Молдови відбуваються постійні прямі контакти зі «спеціалістами» ФСБ по східноєвропейській політиці та особисто з заступником керівника адміністрації президента РФ Дмитром Козаком.

Цибулько звертає нашу увагу на те, що росіяни не стали вгадувати нічого нового, а вдалися до економічного тиску та загрози розгойдування внутрішньої ситуації у Молдові – маленькій країні з вкрай слабкою та нестабільною економікою. На його думку, куратори з Москви загнали Санду в традиційну пастку – країні потрібна підтримка, але Європа чи США нічого не дають «просто так». При цьому потрібних реальних змін, реформ, боротьби з корупцією та руху до демократії за своєї першої каденції Санду так і не змогла забезпечити. Перманентна економічна криза призводить до подальшого збідніння населення, і в такій ситуації лояльність європейським цінностям з боку широких мас залишається проблемним питанням. «До того ж, вибори – справа недешева. Програш означатиме не просто банкрутство, але й величезні борги вчорашнім спонсорам, які неодмінно захочуть компенсувати витрати», – додає політолог.

За інформацією джерел з молдовських спецслужб, Санду вирішила кардинально знизити рівень конфронтації з Москвою, погодитися на фінансування виборчих витрат та кураторство з боку російських «радників».

В той самий час Олександр Стояногло втримав свій статус «формально незалежного». Саме навколо нього зараз збирається ядро поміркованих виборців, які не хочуть надмірного впливу ані з боку Росії, ані з боку Євросоюзу.

А що ж робити Україні? Цибулько вважає, що для України зараз важливо не робити поспішних висновків, а особливо проектувати панічні сценарії про перемогу Кремля, якщо президентом Молдови стане Стояногло. На думку експерта, для нас головним залишається питанням, чия перемога більшою мірою відповідатиме інтересам України. «Донедавна Санду була беззаперечним вибором. Нині її виграш складає більшу небезпеку, аніж перемога Стояногло. М’яко кажучи, неоднозначного. Але саме він зміг зберегти певну незалежність у своїх діях. Ось такі «тонкощі» великої політики», – додає Цибулько.