День Святої Трійці – одне з найпоширеніших і шанованих древніх православних свят в Україні
Щорічно цей день припадає на 60-й день після Великодня, звідки і пішла назва – П’ятидесятниця. Цього року свято припадає на 27 травня, тому відзначається, за традицією, три дня: 26, 27 і 28 травня.
Це свято досить шанується в Україні, тому є державним офіційним вихідним, який переноситься на понеділок.
Історія свята
Багато слов’янських народів називають це свято “Духів день”, в честь Святого Духа, який є одним з трьох уособлень Бога. Вважається, що апостолам саме в цей день відкрилася вся повнота Святої Трійці, і вони побачили три фігури Бога Отця, Сина і Святого Духа. На іконах ця подія зображується з присутністю Божої Матері, мовляв, вона була разом з учнями Христа в той день. Раніше у слов’янських народів вважалося, що в ці дні цвіте жито, а значить, духи мертвих ходять по землі. Четвер перед П’ятидесятницею
Затягувалися святкування і вбирання в зелень на цілий тиждень, а починалося свято з четверга перед Трійцею. Цього четверга дівчата йшли на поля і в ліси, і там “на всі святки” плели вінки і співали такі пісні:
Ой, зів’ємо вінки і на всі святки,
Ой, на всі святки, все святом,
Тому що в саду весна розвивається,
Дочка батька чекає:
«Ой, мій батюшка, мій голубчику,
Ти прибуде сюди хоч на хвилечку,
У мене в Тинова під ворітеньки
Синє море все розливається,
Ой, не море-то розливається,
Господа-гетьмани ізьіжджаються …
Вінки плели зазвичай з квітів на зразок конвалій, волошки, незабудки, полину і чебрецю. Некотороя дівчата прикрашали вінками себе і виходили перед святом на вулицю. Субота перед П’ятидесятницею
За день до свята, в суботу, хлопці і дівчата разом йшли до лісах і луках, щоб збирати різну зелень для будинку: чебрець, полин, любисток і багато іншого. Рослини слід збирати з раннього ранку, щоб вони зберегли свої чарівні властивості. Всім цим добром в суботу прикрашали будинок, ворота двору і сам двір, де живе худобу. Також прикрашали свої володіння гілочками клена, липи і осики.
До вечора осику заносять в будинок. Вранці, в неділю, дивляться: якщо гілки не зів’яли – значить, в наступному році все будуть живі і здорові, а якщо зів’яли – потрібно чекати біди або хвороби кого-небудь із домашніх.
Також, в Україні цей день вважають батьківської суботою: необхідно сходити на кладовище до померлих родичів, вшанувати їх пам’ять, прибрати могили і навести порядок навколо них. Вірування і традиції на Трійцю
Як і на інші великі церковні свята, на Трійцю не можна прибирати в будинку, працювати в полі або городі, прати, шити, лагодити що-небудь. Фізична праця краще звести до мінімуму. Перед святами радять добре відмитися і постригтися, так як в три дня П’ятидесятниці це строго заборонено. За народною легендою, ці процедури можуть розбудити русалок, які затягнуть плавця на дно водойми.
У храмах на Трійцю правлять дві святкові служби: ранкову і вечірню. Під час них освячують зібрану зелень і несуть додому. Особливою пошаною користувалися обереги, сплетені напередодні свята з лікарських трав і освячені на Трійцю. Вони ще довго зберігалися в будинку поблизу ікон.
Трійцю святкували на вулиці, надівши на голови вінки, а дівчата на цих вінках ворожили на свою долю. Господині готували безліч смачних страв до святкового столу і запрошували в гості родичів. Зазвичай на Трійцю готують пироги, млинці та короваї.
В Європі є свої традиції, пов’язані з цим святом. У Франції, наприклад, у народу прийнято щосили сурмити в труби – це символізує вітер, який супроводжує зішестя на землю Святого Духа.
В Італії все ще збереглася традиція древніх римлян: розділяти троянду (головний символ італійців) на пелюстки і розкидати їх по своєму житлу.
В Україні символом Святого Духа є білий голуб. Деякі випікають на Трійцю святкове печиво у формі білих голубів.
Заборони на свято Трійці
1. Не можна проводити земляні роботи. Трійця – свято землі, по суті, її “день народження”. В цей день тільки прикрашають все навколо свіжими квітами і зеленню, а від будь-якої земельної роботи утримуються.
2. Не рубати і не пиляти дерева. На Трійцю часто використовуються верба, береза і горобина – на них дівчата вішали квіти, вінки та стрічки.
3. Дощ на Трійцю – це сльози по покійним.
4. Дощ на Трійцю – потрібно чекати багато грибів і прихід тепла.
5. З Трійці вже починається справжнє літо.
6. З цього дня тепло починає йти не тільки з неба, але і від землі, так як вона прогрівається від весняного тепла.
7. Чи прийде Трійця – буде і на дворі, як на печі.
Джерело: Politeka