Василь Крапельник, або Василів день, відзначається 13 березня. Чому в цей день «зима плаче», про історію, традиції та прикмети цього дня розповість Politeka
Своє «ім’я» народне свято Василь Крапельник отримало від преподобного Василя Декаполіта, чию пам’ять шанує 13 березня православна церква. Друга частина назви говорить про весняну капель, звук якої вже добре чути в середині березня. Тому і говорять, що в цей день «зима плаче».
Дізнайтеся, як прийнято відзначати весняний Василів день, які прикмети, звичаї і повір’я пов’язані з цим святом. Але спочатку розповімо про походження свята – історію про Василя Декаполіта.
Василь Крапельник: історія свята
Православна церква 13 березня вшановує пам’ять преподобного Василя Декаполіта. Про його життя відомо мало. Згідно літописів, Василь Сповідник був візантійським монахом, жив в Константинополі в VII-VIII століттях.
Друга частина імені – Декаполіт – означала, що людина родом з Декаполіса. Це місцевість на Близькому Сході, на схід від Йорданської долини, яка об’єднує десять міст, серед яких Дамаск, Гіппос, Гадара, Рафана та інші.
Василь Декаполіт був учнем преподобного Прокопія (день його пам’яті церква відзначає 27 лютого). За шанування ікон Василя разом з його вчителем кинули в темницю і багато років піддавали тортурам. Звільнили їх тільки після смерті царя Льва Ісавра. Після цього Василь продовжив проповідувати християнство і помер в 750-му році.
В цей же день, 13 березня, в православ’ї відзначають ще одне свято – день пам’яті блаженного Миколая, Христа ради юродивого.
Блаженний Миколай жив в Пскові, і вже при його житті багато хто вважав його святим і вірили, що він може творити дива. Відома історія про те, як юродивий Миколай запобіг розгрому Пскова Іваном Грозним. Це було в лютому 1570 року. Іван Грозний з військом зайшов в місто, маючи намір спустошити його і стратити жителів за зраду, але на шляху йому зустрівся блаженний Миколай. Цар перестав гніватися і навіть відвідав келію юродивого.
На знак подяки за порятунок міста псковичі поховали Миколу блаженного в соборі Святої Трійці – головному міському храмі.
Василь Крапельник: традиції
13 березня весна, як вважається, вже відчуває себе повноправною господинею природи. А виявляється це рясною капеллю.
На Василя Крапельника завжди буває відлига.
День вже став набагато довше, темніє пізніше. Про краплі, дзвін яких чути звідусіль через танення льоду, говорили: плаче Зима.
Незаміжні дівчата в цей день пекли калачі та зустрічали весну співом особливих пісень – «веснянок».
13 березня Василь Крапельник: за традицією, в цей день пекли калачі
Калачами пригощали родичів і знайомих.
Якщо з’їсти такий калач натщесерце вранці 13 березня, то весь рік буде щасливим.
Заміжні жінки проводили цей день, всіляко догоджаючи своїм чоловікам, були з ними лагідними і ніжними. Вважалося, що так можна вберегти сім’ю від подружньої зради – чоловік не стане навіть дивитися на інших дівчат.
А ось чоловіки в Василів день йшли на полювання. І рідко приходили без хорошої здобичі. Увечері, після того, як чоловіки поверталися з полювання, готували дичину і влаштовували застілля.
Згідно з традиціями свята, в Василів день потрібно поставити в будинку гілочку сосни або ялинки. Це повинно захистити всіх домочадців від хвороб.
13 березня Василь Крапельник: вдома треба поставити гілку сосни або ялини
Та й саме повітря 13 березня, як вірили, має цілющі властивості. Достатньо вийти на вулицю, прогулятися по сонячній погоді, подихати свіжим повітрям – щоб зарядитися здоров’ям на весь рік.
В цей день також запасалися бруньками з хвойних дерев, найчастіше сосновими. Потім з ними заварювали чай і пили цілий рік. За повір’ями, зібрані на Василя Крапельника соснові бруньки не тільки зцілюють, а й несуть благополуччя в сім’ю.
Кого і з чим поздоровляти в березні 2018 року, читайте тут >>>
З хвої робили цілющі настої, особливо корисні вони для дітей і людей похилого віку, ослаблених хворобами.
Один з найпопулярніших напоїв з соснової хвої готують так: 20 грамів хвої заварюють в склянці води і приймають потім по дві столові ложки тричі на день.
У цей день лікували від водянки дітей. Цю хворобу називали ще овечої задишкою, так що і в лікуванні брали участь вівці. Мати закутувала дитя в овечий кожух і клала біля порога будинку. А батько заганяв в будинок овець, а потім виганяв їх на вулицю. Вірили, що вівці повинні забрати недуг з собою.
У народі про дні 13 березня говорять, що сьогодні «щука хвостом лід розбиває». На річках починається рух і танення льодів.
В Василів день не відпочивали, а навпаки, багато працювали на землі: щоб весь рік був урожайним і родючим.
13 березня відзначають іменини Василь, Арсеній, Іван, Кіра, Марина і Микола.
Василь Капельник: прикмети
З Васильовим днем пов’язано безліч прикмет. Стежили за погодою і будували прогнози на весь рік.
Свято в народі називалося ще Василь Сповідник, Василь теплий, Плач зими, Соняшник, Каплюжнік, Овеча задишка, Дроворуб.
Якщо до 13 березня сніг на дахах розтанув, це до відлиги.
Якщо бурульки ще довгі, то весна буде довгою, тепло настане не скоро.
Коли прийде справжня весна в Україну, читайте тут >>>
Дощ у день Василя Крапельника означав, що влітку буде хороша погода. А дзвінка капель в цей день віщувала багатий урожай.
13 березня Василь Крапельник: прикмети
А якщо погода похмура, то чекали ще нічних заморозків.
Якщо граки до цього дня вже прилетіли, то значить, сніг швидко розтане, зате літо буде дощовим.
За бурульками ще визначали і майбутній урожай. Так, якщо бурульки (крапельники) довгі, то це віщувало довгий льон, тобто врожай льону буде багатий.
Вели спостереження і за тим, як тане сніг навколо дерев. Якщо проталини з крутими краями, то весна буде швидкою і теплою, а якщо краї пологі, то і весна буде протяжною.
Ще одна назва свята Дроворуб пішла від того, що спиляні дрова на санях вивозили до річки і сплавляли.
Вода, що капає з даху, була сигналом для мисливців, що пора збиратися на полювання на зайців.
Дивились на Сонце, вірніше, на круги навколо нього: якщо їх видно, то це прикмета багатого врожаю.
Джерело: Politeka
