Купівля Сполученими Штатами Аляски стала для держави дуже вигідною, вважають історики

На півострові виявили поклади нафти і золота. Аляска має стратегічне розташування. Забезпечила вплив США на півночі континенту і на Тихому океані.

У США це придбання оцінювали неоднозначно. Історики проаналізували тодішні американські газети. 24 з 76 негативно оцінювали бажання уряду купити землі.

Приєднанням Аляски займався 24-й державний секретар США Вільям Сьюард. Газети почали критикувати його. Виходили з заголовками “Дурість Сьюарда”, “Сьюардівська скриня з льодом”. Сенатор Фесенден заявив, що підтримає договір, тільки якщо Сьюарда змусять на Алясці жити.

За придбання виступив сенатор Чарльз Самнер. Він вивчив ситуацію і прийшов до висновку, що купівля Аляски буде вигідною.

З боку Росії за продаж Аляски виступив молодший брат імператора Олександра II Костянтин Миколайович. Росіяни вважали, що на півострові майже немає російського населення. Боялися, що у випадку війни не зможуть захищати Аляску. На діяльність Російсько-Американської компанії видавали гроші з казни.

Про продаж Аляски домовлявся російський дипломат Едуард Стекель.

“Можливо, я припустився помилки, оскільки все це відбувалося в поспіху, в американській манері йти напролом. Але є, проте, одна річ, яку Ви поставите мені в заслугу: я домігся семи мільйонів, тобто на два мільйони більше того, що було намічено міністром фінансів”, – писав він у листі російського міністерства фінансів після узгодження ціни.

Тихоокеанський Сталінград

Імператор дав добро та увечері 16 березня 1867 року Стекель прийшов додому до Сьюарду. Росіянин пропонував підписати договір вранці, але американець захотів зробити це вночі. За дві години зібрали всіх клерків і членів посольства і підписали угоду про покупку. До 4-х ранку його переписали красивим почерком і надіслали уряду.

18 жовтня 1867 року у м. Ситка на Алясці підписали угоду про перехід території до складу США.

Джерело: Politeka