У своїй публікації у Facebook він пояснив, чому законодавчий процес в Україні перетворився на "офісну гру в паперовий футбол".

Конституція – лише папір для президентів?

Микола Томенко порушив тему системного ігнорування статті 94 Конституції України, яка чітко зобов’язує Президента підписати або ветувати закон упродовж 15 днів після отримання. Він наголосив, що цю норму масово порушували як у період президентства Петра Порошенка, так і в часи Володимира Зеленського.

"Президент протягом пʼятнадцяти днів має або підписати закон, або повернути його з пропозиціями. Це не побажання – це конституційна вимога. Але замість цього маємо десятки випадків, коли закони просто лежать у шухляді місяцями, а то й роками", – заявив Томенко.

Понад 30 порушень при Порошенку, десятки – при Зеленському

За словами Томенка, ще у 2015 році він звернувся до Вищого адміністративного суду через затягування підписання закону про мораторій на вивезення лісу-кругляка. Після цього Порошенко все ж таки поставив підпис, але вже із суттєвим порушенням строків.

Загалом за президентства Порошенка, за оцінками експертів, понад 30 законів були підписані із затримкою, деякі – навіть через рік. Один із ключових законів про відповідальність у сфері ремонту військової техніки був підписаний аж через три роки – і то вже головою парламенту.

Закон про відкритість – зник на 60 днів

Особливої уваги Томенко надає останньому випадку – з так званим "історичним законом" про відкритість роботи місцевих рад та Верховної Ради. Цей документ передбачає трансляції засідань комітетів ВРУ, доступ журналістів до сесій та комітетів, відкритість протоколів. Але документ ось уже 60 днів не підписаний і не заветований.

"Це ідеальний закон для прозорості. Але саме тому він і не подобається тим, хто звик вирішувати справи потайки – як у Київраді, так і в багатьох інших радах країни", – пише Томенко.

Прикриття війною

На думку політика, багато хто в парламенті та на місцях прикриває закритість засідань воєнним станом. Але, за його словами, це лише зручний привід, щоб роками дерибанити бюджети, землю та комунальну власність без сторонніх очей.

Журналісти мають відреагувати

Томенко звертається до журналістської спільноти із закликом не мовчати. Особливо в умовах, коли фінансування медіа з проєктів типу USAID скорочено, і право на чесну журналістику потребує нових механізмів захисту.

"Цікаво, чи підхопить хтось тему чергового загубленого закону і чи буде реакція на зневагу до прав журналістів і громадян?" – підсумував Микола Томенко.