Якось непримітно і тихо пройшла радісна новина від владних забудовників Києва про перетворення Контрактової площі на НАЙБІЛЬШИЙ у СВІТІ УРБАНІСТИЧНИЙ простір. Для цього буде застосований так званий метод «тактичного урбанізму», коли «громадські ініціативи за бюджетні кошти перетворюють неосвоєні куточки міста на громадські простори».
Цікаво, хто із 13 заступників міського голови Києва чи сам Кличко запросив датських урбаністів за наші гроші перетворити «неосвоєну Контрактову площу» на майданчик для скейтбордингу та розваг.
Щоправда, перший крок по урбанізації цього історичного місця вже зробила сама влада Києва і без датських урбаністів, коли втулила сюди оглядове колесо та дозволила на свята нашим друзям зі Сходу рубати дрова і смажити шашлики на території Державного історико- архітектурного заповідника «СТАРОДАВНІЙ КИЇВ».
Нагадаю, що в нашій українській столиці досі ВІДСУТНІЙ новий чи оновлений ГЕНЕРАЛЬНИЙ ПЛАН КИЄВА. До квітня 2024 року команда Кличка намагалася безуспішно виконати рішення «молодої команди» Черновецького від 2008 року про розробку нового «Генплану розвитку Києва та його приміської зони до 2025 року». Відтепер влада за гроші киян буде розробляти документацію по внесенню змін до чинного Генплану міста. По факту це означає, що вже 17 рік владні забудовники керуватимуть і будуватимуть в Києві на власний розсуд. Відтак в місті так і не визначено межі ІСТОРИЧНОЇ ЗОНИ української столиці.
Довідково.
Громадські слухання в Києві 12 липня 2005 року підтримали мою ініціативу про припинення будівництва в історичній частині міста, а згодом Верховна Рада підтримала нашу Постанову про Мораторій на забудову історичного Києва. Після 2006 року нове керівництво міста на чолі з Черновецьким за мовчазної згоди команди президента Ющенка скасувало цей мораторій.
Отож, якщо оглянути період діяльності Черновецького-Кличка (2006-20025), то його можемо охарактеризувати, як період анархічної забудови міста в інтересах дружніх бізнес-імперій та добу знищення історико-архітектурної складової Української столиці.
КОСМОПОЛІТИЧНА ЕКЛЕКТИКА стала архітектурною стратегією влади міста, яка так і не спромоглася реставрувати чи бодай законсервувати хоча б одну історичну частину Києва. Символами ж новітнього Києва стали памʼятники українофобу Булгакову (відкритий за Черновецького)та російськомовному шансоньє Вертинському(відкритий за Кличка), які любили і захищали Київ «без українських націоналістів» і місто, де можна гарно відпочити і поїсти.
Натомість пошанувати Івану Мазепу, Павла Скоропадського, Симона Петлюру…міська влада так і не спромоглася. Символом же неповаги до української історії залишається будівля Центральної Ради (Будинок вчителя), який Кличко і к. пообіцяли відреставрувати та відкрити тут Музей до 100-річчя від створення Українського парламенту та проголошення УНР ще в 2017 році. А він і досі стоїть забутий владою, а нині ще й обстріляний російською ордою.
Про плани оновлення декомунізованих місць Києва (колишні памʼятники Леніну, Щорсу…) просто забули. Натомість, «найбільшим здобутком» влади у справі популяризації українського Києва стало обнесення мішками та дошками памʼятників Тарасу Шевченку, Лесі Українці, Михайлові Грушевському, Миколі Лисенку… Символічно, що ніби на знак протесту, Шевченку таки вдалося звільнити свою голову від мішковини недалеких владців. Невже ж наші духовні ПРОРОКИ ховалися б нині під час війни за мішками з піском?!
І кілька слів про Контрактову площу.
Тут нині знаходиться найбільша кількість збережених історико-архітектурних памʼяток, які входять до складу Заповідника «Стародавній Київ». Історики твердять, що в 15-18 століттях Поділ став адміністративним центром Києва, де засідав Магістрат (місто отримало Магдебурзьке право у 1497-99 роках) і де знаходився головний ринок, камʼяний магістратський храм Успіння Богородиці, Богоявленський монастир зі школою та біля 10 православних церков. Контрактова площа це місце нерозривно повʼязане з життям і діяльністю Петра Сагайдачного, Івана Мазепи, Григорія Сковороди, Івана Григоровича-Барського… Ба більше, тут в 70-роках по лінії метрополітену під час археологічних розкопок знайшли і дослідили 11 деревʼяних зрубних конструкцій. Особливо цікаві 5, які входили до єдиного житлово-господарського комплексу садиби 10 століття. Віднайдені на глибині 10-11 метрів ділянки міських вулиць давнього Києва назвали «Київськими Помпеями». Тож нині б перед реконструкцією Гостинного двору варто провести археологічні розкопки та музеєфікацію в межах Контрактової площі. А це у свою чергу дозволить Гостинному двору як майбутньому музейно-культурному простору отримати підземний археологічний музей світового рівня.
Оглядаючи непросту історію Києва і Подолу напрошується сумне порівняння. Як відомо, в 1811 році відбулася одна з найбільш катастрофічних пожеж в Києві - Подільська пожежа. Дивлячись на плани нинішніх владних забудовників та урбаністів хочеться попередити їх та всіх киян:
ще однієї «пожежі» щодо знищення історико-архітектурної спадщини КИЇВ точно НЕ ПЕРЕЖИВЕ.
