Вони вдаються до геноциду, екоциду, вбивств цивільного населення, сексуального рабства та розстрілів військовополонених… Але ворожі спецслужби "перевершують себе", намагаючись використати у своїх цілях підлітків та дітей, ошуканих російською пропагандою.
На момент скоєння тяжкого злочину проти держави та народу України Володимиру Маркіну виповнилося 16 років. Він міг би стати гідним членом суспільства, розвивати країну, скориставшись програмами, що пропонують нові можливості у спокійніших, щодо мирних регіонах України. Вони давали шанс на нове життя подалі від лінії бойового зіткнення. Однак він проміняв своє майбутнє на миттєву вигоду, яку йому пообіцяли спецслужби Росії.
Маркін народився 2 жовтня 2005 року в місті Бахмут, Донецької області. Як і більшість його однолітків, він часто проводив час у компанії товаришів, активно займався спортом та навчанням. Володимир був студентом першого курсу "Бахмутського індустріального професійного коледжу", де навчався за спеціальністю "Фінанси, банківська справа та страхування". Його навчання проходило за державним замовленням Міністерства освіти України на бюджетному місці.
Під час повномасштабного вторгнення Росії на територію України, як юнак стверджує в одному зі своїх інтерв'ю, він перебував у своєму рідному місті. Спочатку він не міг повірити, що в країні, яку вважає своїм будинком, почалася війна.
До початку війни, за словами Володимира, більшість його оточення, як і він сам, займала нейтральну позицію щодо Росії та України, сподіваючись на можливу дружбу між сусідніми державами у майбутньому. Проте з початком повномасштабного вторгнення більшість жителів Бахмута з його оточення змінили свої погляди, перейшли на проукраїнську позицію та засудили Росію за збройну агресію та розв'язання кривавої війни. Володимир стверджує, що 90% його оточення підтримували Україну та відкрито висловлювали свою позицію. У тому ж інтерв'ю хлопець намагається пояснити, що саме спонукало його до злочину:
– Що поганого Вам зробила Україна? Чому вибрав Росію?
– Україна не зробила мені нічого поганого. Я тут виріс та вважаю себе українцем.
– Тоді чому Росія?
- Тому що я дивився російські ютуб канали, читав їх медіаресурси, соцмережі та зрозумів, що Росія дуже значуща, могутня геополітична країна. Перейнявся її величчю і обрав бути сильнішим.
– Як розпочалася робота на ворога? Чому було ухвалено таке рішення?
- Побачив як одна знайома, у березні 2022 року, після прильоту за місцем базування українських військових, спілкується з куратором зі спецслужб росії у месенджері. І це мене зацікавило.
Знайома нарешті відмовилася співпрацювати з ворогом, пояснюючи це страхом перед тяжкими наслідками, в'язницею та перспективою зруйнувати своє життя. Однак після довгих умовлянь Володимира вона все ж таки надала йому контакт представника росіян.
Співпраця з російськими спецслужбами розпочалася наприкінці березня 2022 року та супроводжувалася обіцянками "золотих гір". Хлопцю розповідали про найближчі перспективи "звільнення" всієї України, політичний притулок у Росії, громадянство, можливість стати курсантом вищого військового навчального закладу, офіцерське звання і, звичайно, гроші.
До своєї біди Маркін повірив росіянам. Підліток збирав інформацію, координати, фото та відео, які пересилали контакт. Ворог використовував ці дані для ведення вогню не лише за розташуванням техніки, складів та підрозділів ЗСУ, які фотографував та знімав на відео юнак. Володимир також приводив артилерію та РСЗВ ворога до свого рідного коледжу, де він навчався. Загалом на совісті підлітка 16 випадків наведення ракет та артилерії.
На питання, чи усвідомлював він, що під час обстрілу можуть постраждати мирні громадяни, його друзі та знайомі, він відповів ствердно: "Так."
Наразі Володимиру Маркіну вже 19, його було заарештовано 16 серпня 2022 року та засуджено за статтею 117-1 частини 7 ККУ до позбавлення волі строком на десять років без права обіймати посади з виконанням функцій держави та органів місцевого самоврядування строком на п'ятнадцять років.
Але українська держава пішла назустріч злочинцеві. 25 липня 2024 року Маркін написав заяву з проханням включити її в обмін і передати як військовополоненого. Відповідні українські органи задовольнили цю заяву, а суд із статті 84-1 Кримінального кодексу України, а також за клопотанням прокурора ухвалив рішення про звільнення його від відбування покарання.
Російська влада, у свою чергу, навіть була готова обміняти юнака, але в останній момент відмовилася від хлопця. З тих пір обіцяли Маркіну забезпечене життя не поспішають обмінювати свого агента, який повернувся в українську в'язницю та відбуває раніше призначене покарання.
Маєте інформацію про діяльність ворожих агентів? Допомагайте Силам оборони України та сповістіть нас через спеціальну форму на сайті.
