«Єдина країна в світі, де НЕ ВИКЛАДАЛАСЯ в університетах історія цієї країни, де історія вважалась чимось забороненим, ворожим і контрреволюційним - це Україна.

Другої такої країни на земній кулі нема.

Де ж рождатися, де плодитися дезертирам, як не у нас?

Де рости слабодухим і запроданцям, як не у нас?…»

Олександр ДОВЖЕНКО, 1942 рік.

Диву даюся ініціативі наших чиновникам Міністерства освіти, які своїми бездарними діями щоденно виштовхують школярів, вчителів, студентів та викладачів закордон,а під час кровопролитної війни з російською ордою та її «російським світом» вирішили обʼєднати в один шкільний курс історію України та всесвітню історію.

Подібні рехформаторські ідеї не новина.

Про боротьбу з УКРАЇНОЦЕНТРИЧНОЮ складовою навчального процесу в часи Табачника знають всі. Проте нагадаю, що в 2009 році міністр освіти Іван Вакарчук планував у вишах історію України зробити складовою історії української культури, а міністри-єврооптимісти після Революції гідності запропонували ВІДМІНИТИ історію України та інші світоглядні предмети для негуманітарних факультетів, як НЕПОТРІБНІ й ЗАСТАРІЛІ.

Вже під час війни Верховна Рада на початку 2023 року СКАСУВАЛА обовʼязковий предмет «ІСТОРІЯ УКРАЇНИ» для вступу до вишів.

Ці всі АНТИукраїнські ініціативи були розкритиковані українською громадськістю, як неадекватні та шкідливі.

І от знову:

Міністр освіти Лісовий «відкрив Україну» і запропонував знову обʼєднувати історію України тепер вже із всесвітньою історією?!

Я спеціально процитував Олександра Довженка, який акцентує на боротьбі Кагановича-Сталіна з історією України, щоб наші освітні вожді зрозуміли ШКІДНИЦЬКУ сутність своїх ініціатив.

Бо не обʼєднувати і скорочувати викладання історії України треба в школах та вишах, а готувати нові підручники, знімати документальні та художні фільми, організовувати перепідготовку вчителів історії та екскурсоводів…

Бо як каже українська народна мудрість:

«Історію треба вивчати хоча б для того, щоб знати в кого стріляти»!

П.С.

Довідково.

Наша команда «Рідної країни» у свій час підготувала і відзняла 50 серій історико-просвітницьких документальних фільмів із циклу «7 чудес України» без бюджетних коштів і які, БІЛЬШІСТЬ комерційних каналів відмовилися показувати як неактуальні. Бо в моді тоді були лише малоросійські шоу та російськомовні серіали.