У доповіді розвідки США, поширеній днями, йдеться, що російська федерація використовує шпигунів, соціальні мережі та державні медіа для підриву віри суспільства в чесність демократичних виборів у всьому світі. «Це – глобальне явище. Наші дані показують, що високопоставлені російські урядовці, у тому числі в Кремлі, бачать цінність у таких операціях щодо впливу і вважають їх ефективними», – наголошується в документі.

У США вже досить довго триває дискусія (вона посилено розпочалася ще з часів президентства Обами, хоча мала місце й до цього), що наша, скажу так, самооборона має включати найсерйозніші технологічні компоненти. Йдеться про таких фахівців, як, наприклад, white hats – білих хакерів, які спеціалізуються, зокрема, на безпеці комп'ютерних систем. Це вже потрібно вводити у системність. Потрібно не просто мобілізувати якісь групи любителів чи патріотів, а розвивати війська з кібербезпеки, а не лише задіяти ЦРУ чи АНБ. Час мати відповідні системні команди з цього напряму. Все тому, що ми маємо справу з новою реальністю захисту та оборони держави. Йдеться не так про можливість глушити якісь системи, що посилають дрони, чи фактично брати участь у війні на полі бою. Йдеться тут про запобігання впливу, який змінює думки людей. Це дуже серйозно.

Нова пропаганда – ті ж самі fake news. Це та сама «культура стирання», «культура скасування». Однак тут уже йдеться про їхнє впровадження з боку держави. Fake life вже стала державною політикою Російської Федерації.

Дискусії на тему впливів виходили в нас переважно від демократів. Хоча республіканці проводили схожу лінію (щоправда, вона була дещо заглушена демократами) у тому, що Росії втручається у вибори у країнах, що вона впливає Трампа тощо. Наприклад, Джуліані летить у якусь країну, ту саму Україну, зустрічається там із якимись одіозними персонажами, а ті періодично отримують рекомендації чи накази з росії для того, щоб якимось чином впливати на ситуацію з Хантером Байденом. Це просто приклад. У цій ситуації, як багатьом відомо, є що аналізувати. Там багато було справжнього. Але навіть щось справжнє можна перегнути і перекрутити до невпізнання. З іншого боку, це як у ситуації з піаніно. Коли піаніно падає з 5-го поверху, це точно не відбувається само собою, а хтось його бере і звідти скидає. Саме собою у нашому житті мало що відбувається. Іноді сам факт, що якась людина знаходиться в певному місці, просто там знаходиться фізично - це вже відразу неправильно. Тому існує поняття «конфлікт інтересів». Наприклад, якщо сестра судді судиться з кимось у суді, де правосуддя вершить її брат, то важко говорити про якусь об'єктивність.

Вплив на розум людей – вкрай важлива тема. Вона гостро відчувається у США. Дуже сильно росія працює по світу своєю пропагандою, створює спочатку «оленів», а потім із цих «оленів» створює «ядерних оленів», яким взагалі ніколи й нічого не довести і ніяк їх не переконати.

Я відзначив би два чинники, коли йдеться про вплив. Один фактор ставить за мету поставити під сумнів легітимність і зміст усіх виборів на Заході – у США та інших країнах так само. Для Росії це може бути аргументом, мовляв, «якщо у нас так погано, як про нас скрізь говорять, то в інших країнах, виходить, не краще, ніж у Росії». Якого кольору не були предмети в кімнаті, але якщо там вимкнути світло, то все і скрізь буде однаково чорним.

З іншого боку, вплив Росії на вибори – факт. Доповідь нашої розвідки це підтверджує. Нині важливе завдання – не поставити під сумнів правильність демократичних рішень. Все має бути максимально відкрито, щоб на цьому фоні можна було визначити рівень впливу на уми людей. У США ця тема зараз більше і більше виходитиме на поверхню. У США безпосередньо стартував сезон виборів, і будь-які подібні факти відразу ж стануть озброєнням для тієї чи іншої сторони.

Як утримати ситуацію в руслі? Як протидіяти такому впливу?

Один із варіантів – контрпропаганда. Це досить старий інструмент, але він дуже надійний та дієвий.

Другий варіант – посилювати зрілість суспільства. Те, що кимось написано у соціальних мережах чи якихось блогах, абсолютно не означає, що це все – правда. Зрілість суспільства завжди призводить до критичного мислення, до того щоб скрізь включати здоровий елемент сумніву. Ну, ті ж fake news. Це ж, вибачте, тільки відверті дегенерати в це можуть вірити, хоча, правду кажучи, таке дуже глибоко западає тому, що такі новини завжди скандальні і цим привабливі.

Третій – мати технологію, яка б у потрібний момент могла блокувати акаунти людей із груп впливу Росії. Як це відбувається у банках, наприклад. Коли банки намагаються зловити обман, вони посилають текст і вловлюють алгоритмами неправду. Це спосіб, який іноді дратує, тому що транзакції можуть бути правильними, але якимось шляхом алгоритм підхоплює підозру і намагається все перевірити. Одним словом, технологічно треба перемагати у цьому «конкурсі».

Ще спосіб - викриття шпигунів. Потрібно викривати таких людей, які, само собою, не носять форму агента ФСБ і не кричать про те, що вони – родичі путіна, патрушева чи бортникова, але самі періодично одержують накази чи якісь рознарядки з Москви. Потрібно однозначно виявляти таких персонажів. Частково так здійснюється через ту саму аналітику та алгоритми ФБР та ЦРУ.

У США є чимало міжнародних організацій, які професійно аналізують тему шпигунів та агентів з інших країн. Так, бувають помилки чи недоліки. Але треба розуміти, що це – системний «конкурс» і має бути потужним контрударом для того, щоб контролювати ситуацію та знизити ризики впливу ззовні. Якимось шляхом потрібно справлятися, а можливі методи – це елементи виправлення.

Думаю, що в нашому новому світі спроби впливу з боку Росії не згасатимуть. Світу сьогодні треба добре подумати, яким шляхом іти, щоб бути попереду. Потрібно добре задуматися над тим, як зробити так, щоб усі ці маніпуляції не занапастили нас і не захопили цілком і повністю наші уми.

Юрій Ванетик, адвокат, політичний стратег та член Ради директорів міжнародної правозахисної агенції WEST SUPPORT (США)