Про це вона розповіла у програмі «Регіони у вогні» з Олексієм Буряченко.
«Чи ми можемо сказати, що у нас немає тероризму? Не можемо так сказати. Чи це залишається одним із викликів безпеки? Однозначно. До речі, він зростає, важливо згадати африканський континент, це також глобальний Південь. Симфонічний оркестр тероризму розрісся в суголоссі, мелодії різні складають», - зазначає Вікторія Вдовіченко.
Як вона згадує, після атаки на вежі-близнюки 11 вересня 2001 року вперше застосували 5-у статтю НАТО, виникає питання, чи застосують її після того, як частинки дронів впали на територію Румунії, адже це так само питання колективної безпеки. До того ж, додає експертка, за останні 24 роки відбулися перегрупування нових акторів на Сході, це Тихоокеанський регіон, це не тільки загроза з боку росії, але і з боку Китаю, Ірану, тому Захід почав оновлювати безпекові документи, стратегії національної безпеки.
«Сучасні небезпеки стали дуже малі за розмірами, і у нас плюс з’явилося ще поняття кібербезпеки, якого раніше апріорі не існувало. А тепер не обов’язково треба літак, вежі-близнюки, ще щось, зараз можна просто зупинити охолодження реактору, станції за допомогою телефона чи комп’ютера», - міркує Олексій Буряченко.
За словами гості програми, зараз ми дійсно стали більш вразливими, а глобалізація, якій ми раділи на початку 2000-х років, зробила нас ще й взаємозалежними економічно. Принагідно вона згадує актуальне 24 роки тому прислів’я: якщо хтось пчихне у США, то чутно, як грипом хворіють десь у Великобританії. Окрім цього, додає експертка, ми стали більш вразливими і залежними інформаційно, ми споживаємо стільки її об’ємів і так часто неправильно щось розуміємо чи коментуємо. Тому, констатує вона, важливо обговорювати це вже восени 2023 року, щоб розуміти, що ми будемо планувати у 2024 та інших роках.
Як повідомляла Politeka, Шейтельман розповів, чи можуть росіяни застосувати тактичну ядерну зброю.
Також Politeka писала про те, що Фрейн розповіла про глибину убогості росіян.
