Чому японці не товстіють: вчені розкрили секрет. Politeka

Японці – не тільки найбільш працьовита нація, а й найстрункіша. Нащадки самураїв практично не страждають зайвою вагою, що не загрожує їм і в найближчому майбутньому

Секрет ховається в способі життя і особливості харчування жителів країни Висхідного сонця. В обідній час і вечорами, коли у японців закінчується довгий і напружений робочий день, в інших ресторанах і кафе в Токіо і інших містах доводиться чекати черги – немає вільних столиків. Японці їдять багато і, здається, все підряд, абсолютно не піклуючись про свою фігуру.

По телебаченню і радіо щодня транслюються програми, головною темою яких стає їжа, а путівники для туристів по Японії та іншим країнам в основному присвячені не тому, що подивитися, а тому, де і що можна поїсти. Проте, якщо пройтися вулицями японських міст, ледь можна помітити когось, що страждає зайвою вагою.

Дослідник-дієтолог Хідемі Такимото пояснює, що з часу недоїдання відразу після Другої світової війни швидко зросло споживання продуктів харчування, але японці виділилися тим, що споживання жиру серед них не зросло. Також одна з причин стрункості японців – мала частка автолюбителів у містах: люди охочіше віддаються фізичному навантаженню.

За словами Такимото, японці до Другої світової майже не їли м’яса, але після війни стали його їсти. Зараз вони споживають багато риби і м’ясної їжі, і мало солі. Так, число страждаючих високим кров’яним тиском серед них скоротилося. Якщо причиною смертності японців багато в чому були церебрально-васкулярні захворювання, поступово їх стає менше.

І дійсно, якщо подивитися офіційні дані міністерства охорони здоров’я, праці і добробуту Японії, церебрально-васкулярні захворювання були головною причиною смертності в Японії до 1980 року. Однак, з тих пір на першому місці опинилися онкологічні захворювання, і смертність від них постійно збільшується.

Проте, що стосується ожиріння, то поки тривожних тенденцій не простежується, хоча звички в харчуванні японців змінюються. Японці стали більше їсти готову для вживання їжу, але на статистику дітей, що страждають зайвою вагою, це поки не вплинуло.

Раніше Politeka писала про те, що серотонін (“гормон гарного настрою” або “гормон щастя”) грає важливу роль в організмі людини, але вчені також виявили ефективність цього гормону в лікуванні аутизму.

Вчені опублікували дослідження, в рамках якого підвищення рівня хімічної нейромедіатора серотоніна зробило мишей з аутизмом більш соціалізованих. Дослідження передбачає, що такий же підхід можна застосувати щодо людей з аутизмом. Також вони дають пояснення того, чому антидепресанти не допомагають з аутизмом: вони підвищують рівень серотоніну занадто повільно, щоб бути ефективними.