29 серпня православні віруючі відзначають Спас Нерукотворний, який ще називають Горіховим
Повна же назва цього свята звучить як Перенесення з Едесси до Константинополя Нерукотворного Образа Господа Ісуса Христа. Дана знаменна подія відбулася в 944 році. Друга назва свята Горіховий Спас пов’язано з тим, що в цю пору дозрівають горіхи.
Згідно давніми переказами Нерукотворний образ отримав свою назву після того, Ісус Христос умивши обличчя, залишив свій слід на рушнику. Дане полотно з льону зберігали в Едессі, як зіницю ока. Але в 944 році імператор Костянтин VII викупив образ у Едесси і урочисто переніс його до Константинополя. З тих пір і відзначається це свято.
Пізніше за часів Хрестових походів образ Христа на полотні був загублений. Є кілька версій подальшої долі реліквії. Так, вважається, що хрестоносці, які викрали образ Христа, потонули разом з реліквією в море. Інший переказ стверджує, що образ Спасителя передали біля 1362 року в монастир апостола Варфоломія в Генуї.
Зараз же ікона Спаса Нерукотворного одна з найвідоміших в світі, і часто зображується в православних храмах. Віруючі часто моляться перед нею, прочитавши обов’язково «Отче наш». Найчастіше християни просять біля ікони зцілення, зміцнення здоров’я, позбавлення від хвороб. Також в молитві просять наставити їх на шлях праведний і подбати про рідних і близьких.
Ікона Спаса Нерукотворного
У Древній Русі люди також молилися, після чого дружини відправляли своїх чоловіків на поля з хлібом і сіллю. Уже в полі чоловіків чекали діти з пирогом і гречаною кашею. На третього Спаса приято було говорити: «Перший Спас на воді стоять, на другий – яблука їдять, на третій – полотна продають та хліб запасають». У церквах освітлювали не тільки горіхи, але свіжозібрані овочі, фрукти і колосся пшениці.
Так як цей Спас Горіховий, то дорослі загадували дітям загадки про горіхи, після чого давали їм частування.
За звичаєм на базарах починали торгувати полотнами. У будинках чистили джерела і колодязі, щоб пити підземну воду. А в лазнях часто парилися віником з горіхових гілок. Вважалося, що так можна вилікуватися від різних хвороб.
Крім того прийнято було спостерігати за птахами, особливо ластівками і журавлями. Люди вірили, що ластівки відлітають у теплі краї за три підходи – в три Спаса. Якщо ж на Спас відлетять журавлі, то вже на Покрову (14 жовтня) варто очікувати заморозків.
При цьому суворо заборонялося лінуватися в цей день. Люди працювали в полі, збираючи урожай, і готувалися до зими. Також не можна було відмовляти в допомозі дітям, бідним і хворим.
Джерело: Politeka
