11 липня 2014 року відбулася одна з найбільших трагедій в історії Збройних сил України
В ніч з 10 на 11 липня 2014 року поблизу населеного пункту Зеленопілля Луганської області російська реактивна артилерія і міномети завдали удару по українських позиціях, які займали військовослужбовці 24-ї і 72-ї окремих механізованих бригад, 79-ї окремої аеромобільної бригади, Державної прикордонної служби.
За спогадами очевидців і учасників подій, до липня 2014 року українська армія перебувала у стані «визвольної ейфорії». ВСУ наступали по лінії фронту і знищували терористів.
Головне за ніч: аварія на АЕС в Україні та загибель відомих блогерів«11 липня в базовий табір 24-ї бригади заходила колона. Військові були здивовані, адже до кордону 15 км, а в таборі розгорнули польовий кінотеатр, намети з ліжками, і техніка стояла, як на параді, борт до борту», – згадують волонтери фонду «Повернись живим».
«Ідилія, мир під час війни, банкет під час чуми. А о 4:30 в землю вдарив «Град». «Олівці» сипалися з неба з пекельним гуркотом. Вони вгризалися в землю і плювалися тисячами уламків, горіли намети і повні під зав’язку паливозаправники. Вогонь перекинувся на машини з боєприпасами, а згодом і на бойову техніку. Стовп чорного диму в той день було видно здалеку. За кілька секунд прекрасний літній ранок перетворився на пекло», – сказано повідомленні фонду на Facebook.
В результаті загинуло 36 осіб, понад 90 було поранено. Високі втрати привели до зміни плану операції по блокуванню україно-російського кордону, і до затримки з пробиванням «коридору» на Дебальцеве.
«Зараз все інакше, хоча ще є багато проблем. Армії досі потрібні прилади нічного спостереження і безпілотники, системи коригування артвогню і автомобілі. Але на відміну від початку літа 2014 – ВСУ навчилися воювати. Армія не соромиться показувати зуби», – підсумували волонтери «Повернись живим».
Також повідомлялося, що генерал-лейтенант, командувач Об’єднаними силами Сергій Наєв заявив, що війну в Донбасі можна було закінчити ще восени 2014 року.
Він зазначив, що хід подій змінило саме «введення збройних сил РФ на суверенну територію України». Далі Росія тільки нарощувала свою присутність, передаючи сепаратистам танки, артилерійські системи тощо.
Джерело: Politeka