Деякі винаходи і явища, про які розповідав письменник, почали реалізовуватися ще за його життя, що сам Жюль Верн пояснював «збігами»
Перш, ніж писати про якийсь науковий феномен, автор дуже старанно досліджував всі доступні джерела і робив висновки, спираючись на численні факти, розповідається в журналі «ЕКСМО».
Отже, які ж 10 найяскравіших феноменів, які здавалися фантастикою з-під пера Жюля Верна, втілилися в реальному житті?
Польоти в космос і на Місяць
Вперше про це француз написав у романах «З гармати на Місяць», «Навколо Місяця» і «Гектор Сервадак». Жюль Верн не тільки розповів про польоти в космос, але й передбачив використання алюмінію для створення літальних апаратів. В часи, коли творив письменник, а це XIX століття, подібне дійсно більше схоже на казку, оскільки в ті часи виробництво алюмінію було дуже дорогим процесом, і ніхто навіть уявити не міг, що з часом алюміній стане одним з найбільш використовуваних матеріалів у машинобудуванні.
Ще один момент, що заслуговує уваги. У романі Вірна місячна експедиція стартувала з майданчика, розташованого на місцевості Стоунз-Хілл у Флориді. Знаменитий космодром на мисі Канаверал розміщений неподалік. Ба більше, екіпаж у письменника складався з трьох чоловік. Рівно стільки ж космонавтів вперше полетіли на місяць у 1969 році.
Швидкохідні підводні човни і акваланг
Створюючи легендарний роман «20 000 льє під водою», в якому описувалася субмарина «Наутілус», Жюль Верн оперував фактами, яких на той час вже було чимало. Справа в тому, що історія підводного кораблебудування почалася в XVII столітті, коли британський механік і фізик Корнеліус Дреббель сконструював і побудував гребневе судно, здатне занурюватися під воду. В часи Громадянської війни в США субмарина була успішно застосована як зброя.
Але письменник не заслужив би славу віщуна, якби не додав у свій роман власне бачення того, як будуть розвиватися підводні човни. У творі Верна «Наутілус» під управлінням капітана Немо занурюється на багато кілометрів, розвиває швидкість до 50 вузлів, дозволяє проводити дослідження морського дна й ефективно воювати.
У цьому ж романі француз передбачив широке використання аквалангів. Незважаючи на те, що під час життя письменника вони вже існували, працювати в них було вкрай важко і небезпечно. Революцію в цій сфері здійснив у 1943 році земляк Верна Жак-Ів Кусто, винайшовши прообраз сучасного акваланга.
Швидкі подорожі навколо світу
У романі «Навколо світу за 80 днів» англієць Філеас Фогг здійснив навколосвіку менш ніж за три місяці. Разом з тим в оповіданні не раз говорилося про те, що прийде час, коли землю можна буде об'їхати за 80 годин. На даний момент мінімальний час кругосвітньої подорожі становить близько 72 годин. Однак у березні 2010 року швейцарський льотчик Ріккардо Мортара примудрився облетіти земну кулю менш ніж за 58 годин на пасажирському літаку бізнес-класу, встановивши світовий рекорд.
Літаки і вертольоти
В 1903 році, ще за життя Жюля Верна, перший у світі літак, сконструйований братами Райт, здійнявся в небо. Однак саме письменник поряд з іншим не менш відомим фантастом Гербертом Уеллсом передбачив їх широке використання у військових цілях. Про це він писав у творах «Володар світу» і «Робур-Завойовник». А в «Незвичайних пригодах експедиції Барсака» Верн розповів про літак зі змінним вектором тяги. Щоправда, закінчити цю книгу він не встиг, і її дописував його син. Вона вийшла у світ в 9019 році, через 14 років після смерті автора.
Електричний стілець, відеозв'язок, телебачення та сучасні комп'ютери
У романі-антиутопії «Париж в ХХ столітті», написаному в 1860 році, Верн описав смертну кару за допомогою потужного електричного розряду, пропущеного через людське тіло. Через 30 років після виходу твору такий спосіб страти застосували в Обернській в'язниці штату Нью-Йорк. Однак на батьківщині письменника найпоширенішим знаряддям страти довгі роки була гільйотина, а електричний стілець не отримав широкого застосування.
У цьому ж романі автор описав прообраз телебачення, а також можливість спілкуватися, бачачи співрозмовника на моніторі. При цьому обчислювальні операції в банках виконували спеціальні машини, схожі на громіздкі ЕОМ другої половини XX століття.
Транссибірська і Трансмонгольская залізничні магістралі
У пригодницькому романі «Клодіус Бомбарнак», написаному в 1893 році, Жюль Верн описує відкриття великої Трансазіатської магістралі, яка вела з Росії в Пекін. Ідея була не нова: в той час як саме почалося будівництво Транссибірської магістралі, яке багато хто в Європі називали авантюрою. Жюль Верн не дожив 11 років до того, як ця дорога була відкрита. Він помер у 1905 році, а Транссиб запустили в 1916-м.
Хімічна зброю і велетенські гармати
У романі «П'ятсот мільйонів бегуми», опублікованому в 1879 році, Верн розповів про німецького професора-націоналіста Шульца, який створив гігантську гармату, здатну відправляти важкі снаряди з отруйним газом на багато кілометрів. Вперше щось схоже було застосовано в роки Першої світової війни.
Ядерна бомба
Щось схоже на ядерну зброю винайшов герой роману «Прапор батьківщини» Том Рок. Його суперснаряд під назвою «фульгуратор Рока» був здатний стерти з лиця землі все живе в радіусі декількох квадратних кілометрів. Однак у своєму творі Жюль Верн так і не зважився «передати» цю зброю в руки військових.
У цьому ж романі згадуються два підводних човни.
Нагадаємо, людство на порозі катастрофи, наближається найбільш руйнівне лихо в історії.
Як Politeka писала, розшифровано біблійне пророцтво про кінець світу, названа фатальна дата.
Також Politeka повідомляла, що карпатські мольфари розкрили секрет своїх надприродних здібностей.
