Журналісти BIHUS.info оприлюднили розслідування про ринок рієлторських послуг в Україні. У сюжеті показано, як працює сфера, де майже немає правил: посередники беруть комісію, хоча не можуть пояснити, за що саме. Вони не відповідають за результат, а часто просто вводять людей в оману. Найбільше від цього страждають орендарі, покупці та власники житла. Особливо важко доводиться тим, хто через війну змушений переїжджати й швидко шукати нове житло.

Тим часом автори нещодавньої ініціативи про зниження податку на офіційну оренду житла з 18% до 5% уже готують наступний крок до виведення з тіні ринку оренди та купівлі нерухомості – законопроєкт №16145 «Про захист житлових та інших прав фізичних і юридичних осіб при отриманні посередницьких послуг у сфері нерухомості». Серед його авторів – голова Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк, яка спілкувалася з журналістами BIHUS.info в межах розслідування.

За оцінками, близько 90% угод купівлі-продажу та оренди житла в Україні укладають за участі посередників. Проте в законодавстві досі немає жодної норми, яка б визначала, хто такий рієлтор і за що він відповідає. Законопроєкт має закрити цю прогалину.

Для людей це означає кілька важливих змін. Посередник буде зобов'язаний укладати з клієнтом договір із переліком послуг і їхньою вартістю. Так людина наперед знатиме, за що віддає гроші: за пошук житла, перевірку об'єкта чи супровід угоди, а не просто за номер телефону власника. Розрахунки мають стати прозорими.

Перевірити рієлтора можна буде за хвилину. Законопроєкт передбачає Єдиний реєстр, відкритий, безкоштовний і доступний цілодобово. За номером з оголошення будь-хто побачить, чи має посередник чинне свідоцтво або акредитацію, в якого агента він працює і чи отримував стягнення.

Окрім цього, надавати посередницькі послуги зможуть лише атестовані фахівці та акредитовані агенти, внесені до реєстру. Щоб отримати статус, потрібно пройти підготовку та скласти кваліфікаційний іспит, а згодом знадобиться й профільна освіта. Агентом може бути ФОП-фахівець або компанія, у штаті якої є хоча б один атестований фахівець. До професії не допустять людей із судимістю чи корупційними правопорушеннями, громадян держави-агресора та підсанкційних осіб. Працювати на тимчасово окупованих територіях, зокрема онлайн, буде заборонено.

За порушення передбачено стягнення: від попередження до зупинення свідоцтва чи акредитації на строк до шести місяців. У найсерйозніших випадках посередника виключатимуть з реєстру й не допускатимуть до професії щонайменше два роки. Засідання дисциплінарної комісії будуть відкритими, а її рішення — публічними.

Автори законопроекту також наголошували, що водночас різких змін для ринку не буде: закон запрацює поетапно. Учасники ринку матимуть час привести свою діяльність у відповідність до нових вимог, а вимога щодо профільної освіти набуде чинності лише через п'ять років.

Як наголошує Олена Шуляк, ця модель уже довела свою ефективність в інших професіях, зокрема в аудиторів і нотаріусів, а нещодавно на неї перейшли й оцінювачі. На думку авторів, для людей законопроєкт означає зрозумілі послуги, чесну ціну й можливість захиститися від шахраїв під час оренди чи купівлі житла.